Історія написання твору “Кайдашева сім’я”
Повість була надрукована в журналі «Правда», 1879 року. Пізніше була видана окремо у Львові.
Після написання твроу Нечуй-Левицький довго не міг отримати дозвіл на його публікацію. Царська цензура ставила всілякі перепони, вказуючи на ряд «предосудительных мест» твору, зокрема в VI розділі, де розповідається про перебування прочан в київських монастирях, та висуваючи інші претензії.
Лише 1886 року автор отримав дозвіл на публікацію, за умови вилучення «в ней автором всех неудобных мест» вказаниз цензурою. Тому у 1887 році вийшло в Києві видання «Кайдашевої сім’ї» з рядом цензурних правок, було змінено початок і кінець твору.
Зміст наступних публікацій повісті (1894 та 1906 рр.) майже не відрізняються від видання 1887р.
Письменник поклав життя однієї селянської родини Мазурів із села Семигори лягло в основу твору. Прототип сім’ї Кайдашів був відомий відомих своїми бійками та колотнечами, проте в художніх образах Кайдашів проглядає широко узагальнена письменником трагедія життя тогочасного села взагалі.
Особливості повісті «Кайдашева сім’я»
- Перший в українській літературі твір, який зображує життя української сім’ї в пореформений період.
- Зображення руйнування патріархальних відносин на селі та в сім’ї (син піднімає руку на батька).
- Діалоги в повісті рухають і розгортають дію.
- Всі епізоди виписані в гумористично-сатиричному плані.
- У повісті згадується понад 30 релігійних свят
- Повість багата фразеологізмами
“Кайдашева сiм’я” композиція та сюжет
- Експозиція – опис села Семигори, портрети головних героїв, розмова Карпа та Лавріна про одруження.
- Зав’язка – одруження Карпа з Мотрею
- Розвиток дії – постійні сутички в родині, одруження Лавріна з Мелашкою, проща Мелашки до Києва, смерть Омелька Кайдаша, розподіл спадщини.
- Кульмінація – сутичка Мотрі з Марусею, внаслідок якої Маруся втратила око.
- Розв’язка – примирення двох сімей після того, як засохла груша. «Діло з грушею скінчилося несподівано. Груша всохла, і дві сім’ї помирилися. В обох садибах настала мирнота й тиша».
Дуже цікаво!
ВідповістиВидалитиДякую
Видалити